22.05.2022

Дмитро Коляденко – Заплакана весна

Заплакана весна шукала схову.
Розгублена, розплетена тікала босоніж.
Та ноги все вели ії додому.
До нененьки до матінки, нема ії рідніш…
Заплакана весна, розплетена коса.
Нескорена, незламлена… з душею журавля!
Летить до краю рідного вона.
Нема в цілому світі краще дому,
ніж той де народилася душа.
Куди тебе так кличе, знову й знову…
Там де тебе чекають із ночі до рання…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *